MODA314MODA314

мода українською
Iryna Khasyshyn

Відчуття кутюру

Зараз тема кутюру актуальна як ніколи. І якщо два-три роки тому увагу всіх було акцентовано  на так званих демікутюрних сукнях, тенденцію на які задав Крістоф Декарнен, на той момент креативний директор Balmain, то сьогодні тема демікутюру вже навіть не привід для роздумів, адже в колекції практично будь-якого іменитого дому, навіть того, у якого є і кутюрна лінія, представлені надто розкішні вбрання вартістю понад 10 000 доларів.

Зараз важко згадати той момент, коли ціни на все: взуття, аксесуари та одяг ready-to-wear злетіли у декілька разів всупереч усім розмовам про світову глобальну кризу. Сайти Net-A-Porter та інші без проблем продають десятки суконь за ціною з п'яти цифр кожен сезон. Очевидно, клієнти цих інтернет-магазинів розуміють або цінність речей з іменитих модних домів, що колись були кутюрними, або цінують креатив і високе мистецтво, з яким деякі з цих суконь створюються, а можливо, вони просто знаходять в цьому найпростіший спосіб виділитися з модного натовпу, який сьогодні розрісся до небувалих розмірів.

Якби там не було, завдяки зростаючому сегменту таких клієнтів актуальність кутюру як ніколи висока. Безумовно, сучасний кутюр не передбачає різноманіття тонкощів ручної праці, особливих силуетів і матеріалів, необхідних для кутюру в традиційному розумінні високої моди, чому служать свідченням колекції багатьох модних домів. Однак, сучасний haute couture - це як і раніше ексклюзив, створений тільки для вас, і найчастіше не зустрічається на комусь іншому. У цьому-то вся суть. Синдром ексклюзивності. І це чудова нагода для одних заробити, а для інших показати, що вони вміють творити щось більше, ніж ready-to-wear, але в Париж не рвуться, та й на кутюр з усіма його паризькими тонкощами не претендують.

Приклад, який частково це ілюструє – дизайнер Ульяна Сергієнко. На сайті Style.com в рецензії на першу кутюрну колекцію російської it-girl писали, що "Ульяна добре розповідає історії, але їй варто навчитися створювати казку". По великому рахунку її колекція не заслуговує нападок, якими був переповнений інтернет, скоріше, навпаки, заслуговує похвали і захоплення. Приємно, що хтось із російських досяг такого рівня. Прекрасна стилізація, чисті, не перевантажені зайвими деталями речі, кожна з яких самодостатня у своїй простоті. На подіумі - моделі світового рівня, зокрема Наталя Водянова, що закриває показ. Але найголовніше - колекція була представлена міжнародним редакторам, байерам і подругам Уляни під час Тижня Високої моди в Парижі. Між показами Chanel і Armani Prive Сьюзі Менкес, Карін Ройтфельд, Анна Делло Руссо могли подивитися колекцію російської діви. Щодо позиціонування участі у Тижні Haute Couture не варто перебільшувати. Хтось вважав, що Уляна показала колекцію в рамках Тижня або на ньому, але це їх власна неграмотність і помилка, провини Сергієнко тут немає. Навпаки, дуже грамотний розрахунок її команди, що правильно працює на піар.

Проте навіть при грамотному позиціонуванні, кращих світових моделях, показі під час Тижня Haute Couture колекціям справді далеко до кутюрних, тому-то їх і немає в списках офіційних учасників.  Але хто знає, можливо, лише поки немає. Якщо пильно придивитися, то можна без зусиль знайти посилання на інших дизайнерів, причому зовсім не з 1950-х, а цілком сучасних, що створюють свої колекції зараз. І тим не менше, колекції Ульяни Сергієнко - прекрасний зразок ready-to-wear, непосильний для більшості російських дизайнерів. Справа не у відсутності таланту, а у відсутності вміння правильно показати те, що дизайнер створив. Уляна вміє показувати, розповідати і привертати до себе увагу, але поки, на жаль, не створювати колекції кутюр. Саме тому її красиві колекції швидше орієнтовані на її подруг, готових платити за сукні Сергієнко п'ятизначні суми в євро, а не у російських рублях.

Феномен дорогого ready-to-wear, демікутюру і приземленого кутюру, створеного для виходів на кожний день, не закінчиться ще, як мінімум, декілька років. Багато в чому завдяки Ульяні Сергієнко та її подругам, що «вигулюють» ці вбрання на Тижнях моди. Багато в чому завдяки здатності сучасних модників віддавати свої кошти  за одну, але унікальну річ, замість хоч і люксового, але масового продукту з впізнаваним лого. У сучасній моді вже не потрібні логотипи. Досить створити сукню з оригінальною вишивкою або декором, щоб на дівчину звертали увагу і, не дивлячись на лейбл, говорили: Dolce & Gabbana, Valentino, Chanel. Сучасна мода продає не логотипи і навіть не одяг, створений відповідно до трендів, вона продає відчуття ексклюзиву, а для деяких, особливо вибагливих, відчуття haute couture.

Текст: Ірина Хасишин